Заздрість – це добре чи погано?

[singlepic id=230 w=350 h=270 float=left]

Хтось колись давно сказав: «Заздрість – це хвороба розуму». Мало хто з нас по справжньому розуміє сенс цього висловлювання. Дехто взагалі готовий філософствувати та розмірковувати на рахунок цієї якості, яка безумовно притаманна будь-якій людині. І не варто сперечатися через вислів «будь-якій…», адже так чи інакше заздрість відчуваємо ви всі, тільки кожен з нас по-різному.

Що ж це за така людська риса і до якої категорії слід її відносити: добре чи погане? Одні люди приховують, що їм притаманна заздрість, а інші здатні відверто її демонструвати. Вона може приховуватися у вигляді приємного компліменту з нотками бажання або ж навпаки, створювати відразливе враження про людину. У будь-якому випадку, з якою би метою її не демонстрували, заздрість не може характеризувати людину з хорошої сторони.

Звичайно, можна сказати, що заздрячи, людина здатна досягти чогось більшого. Це заперечувати безглуздо. Але все-таки краще коли у ролі мотиваторів у людини виступають дещо інші почуття, ніж це неприємне відчуття погоні за чимось кращим і чужим.

І справді, заздрість вражає розум. Кожен з нас повинен усвідомлювати та визнавати, що він має все те, на що заслужив та за що боровся. Не розумно заздрити другу, який купив автомобіль, якщо ви самі не здатні так наполегливо працювати для досягнення цілі. Або ж потай злитися на подружку, яка схудла, бо вона також для цього безумовно приклала чималі зусилля.

Заздрячи, одна людина злиться на іншу лише тому, що вона щось робить і тим самим доводить, що на це здатен кожен. Вона ненавмисне залучає нас до цього своєрідного змагання «хто кращий», хоча з іншої сторони нас же ніхто не примушує. Просто у людей така натура, що вони, зазвичай, не люблять пасти задніх і тому сердяться на людину, яка чогось досягла. Саме тому і всі інші повинні діяти, щоб стати кращими, адже простіше все життя просидіти, нічого не роблячи ніж довести, що ти нічим не гірший.

Але й не слід заперечувати те, що заздрість хороший стимулятор. Більшість людей самі визначають норми свого життя. Вони здатні поставити собі розумні рамки, пріоритети, послідовні цілі. Їх мало що хвилює крім побудови свого життя. І це вірно. А ось ті, що прийшли на землю просто існувати, покликані заздрити і злитися. Адже у них не вистачає стимулу і бажання для того, щоб боротися за мрію. Тому й доводиться орієнтуватися на оточуючих «ідеалів». До того ж байдикування зазвичай виправдовується недостатньою силою волі, безглуздими комплексами і невдалої долею, яку людина не почала вчасно та правильно формувати.

Якщо подумати логічно, то стане очевидним, що люди, які борються за щось, проживають цікаве життя, вони знаходять те, що шукали незалежно від того чи це гроші, слава чи може сім’я та благополуччя. А ось ті, хто увесь свій дорогоцінний час присвячує обговоренню інших, переглядом величезної кількості телепередач і перечитуванням журналів про красиве життя тільки те й роблять, що внушають собі, немов «там» жити можуть лише інші. Їхнє існування протікає однаково, із заздрістю, яка таке враження, вирвалася і супроводжує людину ще з пелюшок.

У тому випадку, коли заздрість все ж дозволяє людині чогось досягти, вона (заздрість) поступово зникає. У цьому разі важко назвати її поганою рисою характеру. Так, вона деякий час вражала мозок і психіку людини, але при цьому змусила її жити і домогтися якихось результатів.

А ось той тип заздрості, який проявляється навколо всього, що оточує людину, вже можна сміливо називати хворобою. Цей порок уже може вплинути на зміни в характері (звичайно не в позитивну сторону) та житті людини. Приміром, саме такі люди стають злодіями та закінчують своє життя у в’язниці. Бувають й важчі випадки, коли порушується психіка. Прикладом можуть послужити жінки, які заздрячи чужій красі, здатні на прояви кримінальної агресії.

Загалом, складно чітко відповісти на питання, заздрість – це добре чи погано? Але чаша терезів завжди буде більшою частиною схилятися в бік негативної людської якості.

Дитина, вихована у гарній родині і з прийнятними життєвими пріоритетами, зможе сама всього досягти. Заздрість, як стимулятор не є правильним варіантом. Краще всього відразу визначити чого ви хочете від життя і дати собі це, не сердячись на інших, що вони займають «ваше місце». Відмовка: «Чим я гірший?!» давно вже вийшла з моди і відповідь на неї лише одна: «Тим, що нічого не хочеш робити навіть для себе».

На завершення пропоную переглянути цікавий мультик який дуже яскраво відображає наше почуття заздрості:

[youtube]75p4ypoKHf0[/youtube]

*****

Бизнес…как и любой товар у него есть своя рыночная стоимость. И продают его, чаще всего, если срочно нужны деньги на развитие новой бизнес-идеи. Как бы там ни было, продать готовый бизнес всегда легче, чем создать его с нуля. Но и на этот товар существует свой спрос и предложение.

Ваш Олександр Дадак