Сила волі як основа характеру

[singlepic id=229 w= h= float=left]

Сила волі людини має велике значення для формування характеру. Науково доведено, що характер, як і воля формуються протягом усього життя.

Їх розвиток зумовлений багатьма факторами – від виховання в дитинстві до світоглядів і способу життя дорослої людини. Це все надбані якості. Не можна плутати характер з темпераментом – бо якраз саме останній практично не змінюється. Звичайно, темперамент впливає на реакцію людини в певних ситуаціях. Потім на основі рішень проблем формуються звички, що стали основою характеру. Ось тут і вступає в дію сила волі. Якщо людина готова долати перешкоди на шляху до наміченої мети, то з часом вона виховає в собі вольову рису.

Прояв сили волі неможливий сам по собі. Для будь-якого вчинку необхідний мотив, тобто, те, що викликає бажання зробити що-небудь. Це можуть бути як захоплення, потреби, так і особисті почуття та переживання. У мотивах відображаються сторони характеру. Якщо людина егоїстична, то нею будуть керувати помисли тільки про своє благополуччя, якщо щедра – то вона буде керуватися турботою про ближнього. Але перш за все, щоб здійснити будь-яку дію потрібно докласти певних зусиль, проявити силу волі.

Воля це те, чим людина може розпоряджатися, це усвідомлене управління своїми емоціями і вчинками, внаслідок чого долаються перешкоди, докладаються зусилля і стає можливим здійснення певної мети.

Багато хто вважає, що вольовий вчинок обов’язково пов’язаний з ризиком для життя, а щоб виховати у своєму характері вольові якості потрібно свідомо йти на цей ризик. Насправді це не так. Звичайно, бувають випадки, коли людина, нехтуючи своєю безпекою, допустимо, рятує кого-небудь з палаючого будинку. Мотивом цього вчинку може служити турбота про чуже життя і бажання його врятувати. Це пояснюється високоморальною розвитком характеру.

Проявом сили волі може бути рішення складної задачі, якщо для цього потрібно вивчити додаткові правила чи прочитати додаткову літературу. Була мета, і коли людина, долаючи власну лінь або утому, знайшла рішення завдання, то це і є вираженням сили волі. Також важливим фактором є розвиток мислення людини. Адже якщо воно не розвинене, то, як би людина не прагнула, правильну відповідь вона, швидше за все, не знайде.

З усього цього випливає, що силу волі потрібно виховувати в собі. Вчиться силою духу набувати необхідні навички і якості, прищеплювати звичку завершувати розпочаті справи, з легкістю виконувати нецікаву роботу. Також важливо загартовувати в собі високі моральні спонукання. Найбільш плідний час для формування цих якостей – юність. Саме в цей період людина активно розвивається як особистість. І якщо вона зможе виростити в собі цілеспрямовані благородні спонукання, то це дуже позитивно позначиться на характері, стане його основою.

Але слід пам’ятати, що вольова людина не обов’язково позитивна. Якщо направити силу волі на досягнення низинних, егоїстичних цілей, то результат буде під стать поставленому завданню. І чим більше таких вчинків буде, тим раніше вони сформують звичку і вплинуть на характер. Адже здатність формувати звичку – одна з найважливіших функцій організму.

Неодноразово зроблена із застосуванням вольових зусиль робота з часом буде виконуватися з набагато меншими витратами енергії, а випробовувані при цьому психічні стани стануть складовими особистості і основними рисами характеру.

Прояв сили волі, це не тільки вміння досягти поставленої мети, а й у разі потреби відмовитися від бажаного.

Ну і десерт, як же без нього. Відео про людину-оркестр, звати його Скотт Дунбар і співає він веселу пісеньку про черствий хліб. Приємного перегляду!

[youtube]uXMuWi0dUBc[/youtube]

Ваш Олександр Дадак