14.06.2011 1 коментар 1 2820 Переглядів

Самотність і спілкування

[singlepic id=240 w=380 h=227 float=left]Вітаю, друзі! Сьогодні вирішив написати про чи не найбільш актуальну проблему наших часів – про самотність та брак спілкування. В статті я намагався на основі власного досвіду, розповідей друзів та знайомих, та судячи з кучі інших статей, які я перечитав розповісти про основні причини самотності, та запропонувати своєрідні варіанти з розвитку комунікативних навичок. По завершенні статті побачив, що вона вийшла у мене занадто довга, тому я поділив її на дві частини. Сподіваюсь ви не образитесь. Отож…

Людина – істота соціальна. Для кожного з нас життєво важливо відчувати дружню підтримку, кохати і бути коханими. Недарма ув’язнення наодинці вважається одним із самих жорстоких видів покарання.

Однак «перебувати в суспільстві, в оточенні колег, або навіть друзів і знайомих» ще не значить «не відчувати самотності». Як це не парадоксально, але жителі мегаполісів та міст відчувають себе самотніми значно більше, ніж відлюдники, які тижнями, а то й місяцями не бачать цивілізації. Тому причини цього стану потрібно шукати всередині нас самих.

Відсутність спілкування як такого, ще не є проблемою, у більшій мірі обтяжує його брак, або неприйнятний формат. Навіть дуже весела і товариська людина може виявитися самотньою, якщо, наприклад, вона багато часу проводить на роботі, а їй потрібні неформальні дружні розмови. Більше того, така людина за допомогою жартів та гумору може приховувати свою самотність.

Захочеш сказати мудро – вийде банально, захочеш сказати пристрасно – вийде пошло, захочеш помовчати – вийде нудно!
Борис Крігер

Спілкування – це навик, який ми напрацьовуємо на протязі усього життя. І його потрібно розвивати не тільки з якоїсь однієї сторони, виступаючи у ролі звичайного співрозмовника. Простий приклад: спілкування з підлеглими і начальством кардинально відрізняється один від одного.

Самотності сприяють завищені очікування і наші страхи. Пошуки прекрасного принца (причому обов’язково на білому коні та з власним пентхаусом) або супермоделі з характером ще більш ідеальним, ніж фігура, відкидають велику кількість цікавих людей. Ми несвідомо заганяємо себе у рамки, не віддаючи собі в цьому звіту.

Якщо з’являються формальні категорії, що розділяють людей, то це вже закладає фундамент для розвитку проблеми. Спілкування з людьми, перебувати в суспільстві яких престижно, але зовсім не цікаво, вирішує питання статусу, але дуже рідко дає емоційну віддачу. Це не означає, що потрібно терміново кидати всі «елітні гуртки» в яких ти тусуєшся, але варто прислухатися до себе і зрозуміти, чи дають вони все необхідне і чого ще не вистачає для самого себе.

Потрібно вчитися приймати людей такими, якими вони є, забути про те, що у кожної людини є переваги і недоліки, назвати все це разом особливостями і зрозуміти, як повернути їх собі на благо. Часто саме наші емоційні оцінки роблять з співрозмовника, що називається, hero (героя) або bad boy (лиходія), так як ми звертаємо увагу тільки на якусь одну його сторону.

Ми самі вибудовуємо навколо себе стіни, які заважають створити і розширити коло спілкування. Цеглинками для цієї стіни служать наші страхи, ми по суті самі себе накручуємо. У першу чергу це страх оцінки. Ми боїмося здатися дурними, нецікавими, не вкластися в якісь стандарти. Це заважає не тільки заводити нові знайомства, а й отримувати задоволення, проводячи час з вже наявними друзями. Несвідомо контролюючи кожен свій крок, ми не можемо розкритися, розслабитися. При цьому кожна помилка відзначається і залишається в пам’яті, додаючи нові цеглини у горезвісну стіну.

Причому, це працює як в одну, так і в іншу сторону. Якщо людина повністю замкнута, відмовляється йти на контакт і все переживає лише всередині себе, то вона й сама починає виглядати наче та стіна. Так утворюється замкнуте коло: мало кому цікаві люди-стіни, а це робить їх ще більш замкнутими, бо те, що ними не цікавляться – робить самотність ще більш відчутною.

Страхи ніколи не долаються легко, але результат завжди вартий докладених зусиль. Для цього потрібна практика, реальні дії, причому не час від часу проявляти себе і долати свою боязнь, а робити це систематично, постійно, аж до досягнення очікуваного результату.

…продовження статті можете знайти тут.

Дану статтю на російській мові ви можете знайти на російськомовній версії сайту або просто клікнувши тут

Ваш Олександр Дадак

Вам може сподобатися

1 Коментар

  1. Ketrin
    Червень 15, 08:06 Відповісти
    Написано душевно... Мене такі думки турбували навесні...

Залишити коментар