Як довго живе надія?

“Надія – мій компас земний …” – навряд чи можна підібрати вираз, який краще висловить сенс слова “надія”. Що з нею пов’язано? Що змушує людей жити, любити, заводити сім’ю? Людина – не тварина, для якої відношення до себе і до життя закінчується інстинктами виживання та продовження роду.

Будь-яка наука намагається описати життя з механічної точки зору. Але, незважаючи на всі старання, людина – істота з душею і думками, істота, що здатна відчувати, співчувати і бачити хороше навіть у поганому. Надія на світле майбутнє займає в нашому житті одну з головних ролей.

Існування надії неможливе без віри і любові. Тільки люблячи і вірячи, можна сподіватися на те, що завтрашній день буде кращим, життя яскравішим і насиченим, діти не будуть хворіти, а хворі люди скоро стануть здоровими…

Надія живе у нас в серці

Звідки береться надія? Звичайно, з серця! Саме воно наповнює тіло життям, саме воно страждає від нестерпного смутку і всіх бід, які лягають на людські плечі. І нехай лікарі та вчені говорять, що серце – всього лише орган, а всі почуття – сукупність сигналів, які передаються в мозок, але навіть вони не можуть пояснити чудес, що відбуваються завдяки надії, вірі і любові.

Жодна наука не здатна описати причини чудесного одужання людей, яким лікарі приписували швидку смерть чи інвалідну коляску до кінця життя. Ніхто не злічить скільки літрів сліз може виплакати мама, сидячи біля хворої дитини і не знаючи чим їй допомогти, окрім своєї віри, надії на краще і безмежної любові.

Часом все здається таким безнадійним і згубним, що немає бажання жити далі. Але в кожній людині є внутрішня сила, що спонукає щодня вставати, творити добро, допомагати близьким у будь-якій ситуації. Надія допомагає впоратися з власними хворобами, йти назустріч життєвим перешкодам сміливим кроком, не опускаючи обличчя.

Скільки часу живе надія?

Чи є сенс сподіватися, якщо нічого не змінюється? Надія теж може має термін і підстави. Не можна просто сидіти в очікуванні змін. Само по собі нічого не відбувається. Надія на краще – сукупність бажання і прагнення до досягнення поставлених перед собою завдань. Варто лише згадати скільки життів забрала Друга Світова війна, скільки бід вона принесла в сім’ї. Але жодну з цих втрат не можна назвати даремною. Люди йшли, щоб захистити своїх коханих та близьких, сподіваючись на їх світле майбутнє без гніту завойовників.

Мами, дружини, які доглядають за важкохворими дітьми, чоловіками, батьками, не тільки сподіваються, але й дуже багато вкладають в їх лікування. Їм доводиться жити на копійки, бігати по лікарнях, шукати хороших лікарів, але надія не згасає … Життя самого близької людини дорожче, ніж своє власне, саме це почуття здатне творити дива, коли не залишається нічого, крім надії, віри і любові. У всіх цих випадках термін існування надії – вічність.

Навіщо людям надія

Але чи варто говорити про надію, коли тебе намагаються обдурити, принизити, розтоптати як особистість? Вона не може жити на “попелі” відносин, побудованих на обмані, зрадах, брехні. Надія в цьому випадку – марна трата часу і духовних сил. Не можна сподіватися на те, що чоловік, який п’є, який б’є свою дружину, несподівано перестане це робити. Від таких відносин потрібно бігти: кохання загинуло ще задовго до першого удару.

В кожному почутті є частка раціоналізму. Термін боротьби за своє життя, гідність, благополуччя, – всі роки до самої смерті. «Сподіватися в житті можна тільки на себе» – твердження, яке, безперечно, має бути основоположним в житті людини, що живе, як вовк-одинак. Надія на близьких, прагнення зробити їх і своє життя кращим – це те, для чого створюється сім’я.

Чи потрібна людям надія? Негативну відповідь можна прирівнювати до твердження, що людина може прожити без серця. Надія – це факел, який здатний освітити темний тунель потоком світла, вказати шлях до його кінця і вивести до довгоочікуваного щастя. Без неї не можна, без неї не живуть…