Любов до себе
14.10.2011 Коментарів: 2 1226 Переглядів

Любов до себе

Тема беззаперечно цікава, але водночас дуже неоднозначна, оскільки поняття любов до самого себе кожен розуміє по-різному. Хтось вважає, що любити себе – означає постійно радувати себе якимись забаганками чи робити щось приємне для своєї душі та тіла. Інші думають, що така любов – це звичайний егоїзм, який в принципі притаманний усім людям. Та давайте все ж таки спробуємо розкласти по полицях значення цього словосполучення і усе, що з ним асоціюється.

Перш за все, необхідно сказати, що любов до себе – це не обов’язково егоїзм чи самозакоханість. Хоча грань, яка їх розділяє достатньо тонка і люди часто пересікають її самі того не помічаючи.

Егоїзм – це ставлення своїх власних інтересів вище ніж будь-яких інших. Нажаль, ця риса характеру, на відміну від любові до себе притаманна майже будь-якій людині. Самозакоханість (інший термін цього слова – нарцисизм) досить схожа на такий психічний розлад як синдром Бога, людина вважає себе кращою за інших не зважаючи на те, чи це насправді так. Дуже часто поруч із самозакоханістю крокують такі неприємні риси як наглість та неповага до іншої людини та її думки. Та все ж, давайте повернемо у русло нашої сьогоднішньої теми.

Що ж це за любов така, з приставкою «до себе»? В першу чергу це прийняття себе таким який(яка) ти є не зважаючи на недоліки чи переваги, без виправдань та відмовок, тобто абсолютне усвідомлення самого себе. Існує дуже поширене висловлювання, що любов до всіх навколо та до цілого світу починається із любові до себе. І я з цим згідний. Адже тільки людина, яка прийняла себе такою, якою вона є може прийняти й інших людей такими, якими є вони. Така людина бачить різницю між собою та всіма оточуючими її людьми. Всі люди різні, всі люди унікальні – і в цьому наша сила, завдяки цьому ми любимо та цінуємо один одного.

Любов до себе – це абсолютно нормальна, більше того, необхідна річ. Адже коли ми любимо себе, то бачимо усі свої позитивні та негативні сторони. А коли ти бачиш свої недоліки, розумієш їх причину, та намагаєшся перетворити ці свої мінуси (-) на плюси (+), чи хоча б на знак рівності (=), то саме тоді проявляєш найбільш відкриту та чисту любов. Більше того, любов до себе стимулює людину до самовдосконалення.

Знову хочу трішки відійти від теми і висказати ще пару слів про самозакоханість. Візьміть два слова «любов» і «закоханість», з яких будуються два поняття, які ми розглядаємо у цій статті. Недарма ж люди кажуть, що від кохання можна втратити голову. Так ось, доки ми любимо себе (любов) – це добре, але коли ми вже закохуємось у себе (закоханість) ми втрачаємо голову і не бачимо, що самі переоцінюємо свої можливості.

Що заважає і водночас допомагає нам любити себе?

Самокритика – ось, на мою думку, головна причина. Саме через те, що ми постійно себе критикуємо, ми не розвиваємось далі (не самовдосконалюємось). Але тут виникає досить цікавий парадокс самокритика заважає, але водночас і допомагає. Допомагає як додатковий стимул до росту та розвитку. Можна сказати, що певною мірою самокритика є невеличкою частинкою любові до себе.

Якою б не була самокритика, хорошою чи поганою, дуже важливо самому відчувати міру. Адже якщо самокритика переважає, то це може вилитися у замкнутість та відчуження від інших людей. Якщо ж її занадто мало, то любов до себе дуже легко може перетворитися у самозакоханість чи егоїзм. Отже можна вважати самокритику своєрідним важелем, який допомагає нам знаходитись у рівновазі – любити себе і не перетинати межу. В свою чергу існує і перемикач, який керує відчуттями міри самокритики – це розум, потрібно самому (самій) відчувати і розуміти коли час зупинитися себе критикувати, а коли потрібно дати собі прочухана.

Підсумувавши все сказане вище, можемо зробити висновок, що таке почуття як любов до себе – річ потрібна, але поводитися з нею також треба обережно, щоб вона не переросла у риси характеру, які зазвичай відштовхують людей.

І завершити хочу цитатою відомого американського оратора та автора безлічі книг із психології, Джима Рона:

Піклуйтесь про свій розум та тіло, бо це єдине місце, де вам доведеться жити.

Любіть себе та не забувайте й про ближніх своїх – сім’ю, друзів, коханих.

Ваш Олександр Дадак

Вам може сподобатися

Коментарів 2

Залишити коментар