Язик твій – лев: втримаєш його – захистить тебе, випустиш – розтерзає
[singlepic id=237 w=330 h=250 float=left]Спілкування наше головним чином відбувається за допомогою слів. Найбільш прекрасна здатність людини – спілкуватися свідомо на вербальному і не вербальному рівні. Саме це і відрізняє нас від тварин, адже у тварин мета спілкування не виходить за рамки їх біологічних потреб, а у людей спілкування відрізняється різноманітними цілями. Цим могутнім даром ми користуємось здавна. А чи хтось колись замислювався, що слова (точніше те, що ми говоримо) творять нашу долю, та й не тільки слова, а й навіть думки чи мрії?
Наші предки завжди ставилися, з повагою до слів, і добре думали, перед тим як корчити з себе ораторів. Вони розуміли, що слова творять нашу долю. Слова – це не порожні звуки. Вони мають величезне та важливе значення у нашому з вами житті, вони володіють особливою силою. Ми промовляємо слова любові, які нас надихають і підносять на сьоме небо від радості, але так само словом можна поранити, а ще вилікувати.
Потрібно визнати – ми надто погано використовуємо даний нам дар для того, щоб покращити навколишню дійсність, прикрасити наше життя яскравістю барв. Як правило, всі наші біди й нещастя, все, що ми маємо на даний момент життя, – це результат нашого байдужого, необдуманого ставлення до своїх думок, слів і почуттів. Своє життя та долю кожен із нас творить своїми руками, і звинувачувати тут немає кого і немає чого. Кожен у душі бажає добра і собі, і своїм близьким. Згадайте будь-який момент свого життя і переконайтеся, що протягом багатьох років ми необдуманими думками і словами наносимо своєрідні удари своїй же долі, навіть не замислюючись і нічого про це не підозрюючи.
Можливо, нам уже час зробити перерву (а краще зупинитися) і замислитися, усвідомити свою відповідальність і почати контролювати власні слова, думки і почуття? Час зрозуміти, що будь-яка ворожа фраза, будь-яка образа, нанесена іншій людині повернеться до тебе. Без всякого сумніву, змінити себе можна не відразу. Потрібні величезні зусилля, щоб почати жити на інший лад. Нажаль, у людей є така особливість, запам’ятовувати негатив значно частіше, аніж позитивні моменти життя. Це відбувається саме тому, що вони надто уже бояться негативу і його впливу на особисте життя.
Припустимо, якщо ви не знаєте, як вирішити проблему, подумки ви починаєте щоразу заново переживати цю ситуацію, нагнітаючи обстановку з цього приводу, боїтеся, як би не було гірше. Таким чином, ви, зосереджує свою увагу на негативних моментах. На цей негатив і спрямована енергетична річка вашого життя. Енергія втілює в життя те, що ви собі уявляєте, про що роздумуєте, тобто – ваші тривоги. Саме ці тривоги і «оживають» в житті людини.
Усі люди, без винятку є творцями свого життєвого шляху. І все, про що вони думають, що говорять, не зникає в нікуди. Вірить у це людина чи не вірить, це не заважає цьому бути. За прикладом далеко ходити не треба, адже коли сліпий візьме в руки сокиру і почне махати нею, він неодмінно накоїть багато лиха. І не важливо, бачить він сокиру чи ні.
Давайте пригадаємо, з якою легкістю ми частенько вимовляємо фрази: “У мене це не вийде”, “Я ніколи не буду щасливим(ою)”, “Я ніколи не зберуся силами, щоб це зробити”. І промовляємо їх з абсолютною впевненістю, наче так і буде. Але ж всі слова не зникають безслідно. Вони, безперечно, позначаються на житті того, до кого звернуті.
Іноді виникає бажання запитати: “Чи любите ви своїх рідних? Чому ви не впевнені в їх можливостях, не вірите, що вони можуть змінитися на краще?” Ви, звичайно, приголомшені, скажете, що нічого подібного роду не мали на увазі. Ваша невпевненість – це ті ж побажання, лише виражені в іншій формі.
Побільше б нам таких людей, які насправді люблять своїх рідних, вірять в них, вірять в їх перемоги, і думкою своєю, і словом підтримують і зміцнюють собі і їм світле майбутнє.
Давайте вчитися використовувати ці здібності на благо. Давайте прагнути помічати в людях позитивні риси характеру і ґрунтуватися на них, а слабкості наших близьких лише брати до уваги. І безупинно відзначати в людях зміни на краще, милуватися цим, нехай навіть не кажучи про ці зміни вголос. Нехай навіть не слова наші, а думки дадуть результат, допоможуть вашим близьким в цьому, частенько нелегкому, житті.
А якщо трапляється важка ситуація, треба вчитися спрямовувати думки і слова на допомогу, а не на руйнування. Не слід говорити “Все погано”, краще сказати: “А як нам знайти рішення цієї проблеми? “. Якщо відбувається невеликий казус або навіть серйозна біда, ніколи не потрібно кидатися один на одного із звинуваченнями. Бездумні слова ранять і ображають, але не вирішують проблем.
Незалежно від серйозності ситуації потрібно мати терпіння і залишатися дуже уважними один до одного, до своїх слів і до відношення іншої людини. Так само потрібно пам’ятати, як боляче ранять слова, необдумані, сказані часом жартома, тому, що вони потрапляють в саме вразливе місце – серце. Випадково вимовлене слово чи навіть думки можуть позначитися на долі людини.
Про це пам’ятали ще наші предки, бабусі і дідусі. Скоріш за все, вони і не могли пояснити такі непрості речі словами, але розуміли їх серцем.
Дану статтю на російській мові ви можете знайти на російськомовній версії сайту або просто клікнувши тут
Ваш Олександр Дадак
Коментарів 0
Ще немає коментарів!
Ваш коментар може бути першим comment this post!