10.06.2011 Коментарів 0 0 1754 Переглядів

Язик твій – лев: втримаєш його – захистить тебе, випустиш – розтерзає

[singlepic id=237 w=330 h=250 float=left]Спілкування наше головним чином відбувається за допомогою слів. Найбільш прекрасна здатність людини – спілкуватися свідомо на вербальному і не вербальному рівні. Саме це і відрізняє нас від тварин, адже у тварин мета спілкування не виходить за рамки їх біологічних потреб, а у людей спілкування відрізняється різноманітними цілями. Цим могутнім даром ми користуємось здавна. А чи хтось колись замислювався, що слова (точніше те, що ми говоримо) творять нашу долю, та й не тільки слова, а й навіть думки чи мрії?

Наші предки завжди ставилися, з повагою до слів, і добре думали, перед тим як корчити з себе ораторів. Вони розуміли, що слова творять нашу долю. Слова – це не порожні звуки. Вони мають величезне та важливе значення у нашому з вами житті, вони володіють особливою силою. Ми промовляємо слова любові, які нас надихають і підносять на сьоме небо від радості, але так само словом можна поранити, а ще вилікувати.

Потрібно визнати – ми надто погано використовуємо даний нам дар для того, щоб покращити навколишню дійсність, прикрасити наше життя яскравістю барв. Як правило, всі наші біди й нещастя, все, що ми маємо на даний момент життя, – це результат нашого байдужого, необдуманого ставлення до своїх думок, слів і почуттів. Своє життя та долю кожен із нас творить своїми руками, і звинувачувати тут немає кого і немає чого. Кожен у душі бажає добра і собі, і своїм близьким. Згадайте будь-який момент свого життя і переконайтеся, що протягом багатьох років ми необдуманими думками і словами наносимо своєрідні удари своїй же долі, навіть не замислюючись і нічого про це не підозрюючи.

Можливо, нам уже час зробити перерву (а краще зупинитися) і замислитися, усвідомити свою відповідальність і почати контролювати власні слова, думки і почуття? Час зрозуміти, що будь-яка ворожа фраза, будь-яка образа, нанесена іншій людині повернеться до тебе. Без всякого сумніву, змінити себе можна не відразу. Потрібні величезні зусилля, щоб почати жити на інший лад. Нажаль, у людей є така особливість, запам’ятовувати негатив значно частіше, аніж позитивні моменти життя. Це відбувається саме тому, що вони надто уже бояться негативу і його впливу на особисте життя.

Припустимо, якщо ви не знаєте, як вирішити проблему, подумки ви починаєте щоразу заново переживати цю ситуацію, нагнітаючи обстановку з цього приводу, боїтеся, як би не було гірше. Таким чином, ви, зосереджує свою увагу на негативних моментах. На цей негатив і спрямована енергетична річка вашого життя. Енергія втілює в життя те, що ви собі уявляєте, про що роздумуєте, тобто – ваші тривоги. Саме ці тривоги і «оживають» в житті людини.

Усі люди, без винятку є творцями свого життєвого шляху. І все, про що вони думають, що говорять, не зникає в нікуди. Вірить у це людина чи не вірить, це не заважає цьому бути. За прикладом далеко ходити не треба, адже коли сліпий візьме в руки сокиру і почне махати нею, він неодмінно накоїть багато лиха. І не важливо, бачить він сокиру чи ні.

Давайте пригадаємо, з якою легкістю ми частенько вимовляємо фрази: “У мене це не вийде”, “Я ніколи не буду щасливим(ою)”, “Я ніколи не зберуся силами, щоб це зробити”. І промовляємо їх з абсолютною впевненістю, наче так і буде. Але ж всі слова не зникають безслідно. Вони, безперечно, позначаються на житті того, до кого звернуті.

Іноді виникає бажання запитати: “Чи любите ви своїх рідних? Чому ви не впевнені в їх можливостях, не вірите, що вони можуть змінитися на краще?” Ви, звичайно, приголомшені, скажете, що нічого подібного роду не мали на увазі. Ваша невпевненість – це ті ж побажання, лише виражені в іншій формі.

Побільше б нам таких людей, які насправді люблять своїх рідних, вірять в них, вірять в їх перемоги, і думкою своєю, і словом підтримують і зміцнюють собі і їм світле майбутнє.

Давайте вчитися використовувати ці здібності на благо. Давайте прагнути помічати в людях позитивні риси характеру і ґрунтуватися на них, а слабкості наших близьких лише брати до уваги. І безупинно відзначати в людях зміни на краще, милуватися цим, нехай навіть не кажучи про ці зміни вголос. Нехай навіть не слова наші, а думки дадуть результат, допоможуть вашим близьким в цьому, частенько нелегкому, житті.

А якщо трапляється важка ситуація, треба вчитися спрямовувати думки і слова на допомогу, а не на руйнування. Не слід говорити “Все погано”, краще сказати: “А як нам знайти рішення цієї проблеми? “. Якщо відбувається невеликий казус або навіть серйозна біда, ніколи не потрібно кидатися один на одного із звинуваченнями. Бездумні слова ранять і ображають, але не вирішують проблем.

Незалежно від серйозності ситуації потрібно мати терпіння і залишатися дуже уважними один до одного, до своїх слів і до відношення іншої людини. Так само потрібно пам’ятати, як боляче ранять слова, необдумані, сказані часом жартома, тому, що вони потрапляють в саме вразливе місце – серце. Випадково вимовлене слово чи навіть думки можуть позначитися на долі людини.

Про це пам’ятали ще наші предки, бабусі і дідусі. Скоріш за все, вони і не могли пояснити такі непрості речі словами, але розуміли їх серцем.

Дану статтю на російській мові ви можете знайти на російськомовній версії сайту або просто клікнувши тут

Ваш Олександр Дадак

Вам може сподобатися

Коментарів 0

Ще немає коментарів!

Ваш коментар може бути першим comment this post!