Вірші про життя

Давненько вже дана рубрика не оновлювалася, та сьогодні хочу вам запропонувати чергову добірку віршів. Цього разу із задоволенням пропоную почитати вірші про життя. Життя буває різним, легким і важким, швидким і повільним, нудним і цікавим… цей список можна продовжувати до нескінченності. Та не залежно від того, яке життя у вас, хочу, щоб прочитавши ці вірші ви замислилися над тим, що потрібно змінити і як потрібно жити. І вкотре дякую авторам віршів, за те, що погодилися на їх публікацію у мене на блозі.

Майбутнє загадкове і цікаве ,
але у нього я не зазираю …
Можливо воно світле і яскраве,
там різні таємниці – точно знаю.
Ми дивні люди-все будуєм плани ,
зробити щось,сказати те чи інше,
А щастя – воно ж є не за горами ,
нам треба придивитися пильніше.
Нам треба жити просто і спокійно
і геть прогнати клопоти усі ,
Тоді себе ми почуватимемо вільно –
тоді щасливі будемо в житті.

*****
Дивний сон …і ніжний білий сум…
Спогадам нема кінця і краю.
Важко часто від печальних дум.
але все це відпустити маю…
Ніби все прекрасно-я живу.
Розумію, що життя це диво
в нім я, ніби в човнику пливу.
і здається я таки – щаслива.
Світить сонце і прекрасний світ
наче диво-посмішка дитини
падають у вічність ніби цвіт
дні за днями, миті і хвилини.
Моя доля – казка непроста
і не знаю, що мені готує
може візьме мене й кине в забуття
може – пригорне і поцілує.

*****
Життя цікаве тим, що невідоме
в нім безліч є сюрпризів, таємниць
Буває, дежавю і все знайоме…
а мрія піднімає нас до птиць.
Життя це ніби гра така без правил
ніколи не вгадаєш в кого фарт.
І що б собі ти на меті не ставив
воно тобі ще свій підкине жарт.
Мені здається треба жить сьогодні.
пливти за течією ось і все…
Ну а життя – це ріки повноводні.
Кудись-таки тебе та занесе.

*****
Час мина, час загоїть рани
Життя не гра,воно не має правил
Ми не живі,якщо не плачем
Мене нема,якщо для світу я нічого не значу

Візьми його за руку
Допоможи йому
Він не витерпить сам цю муку
Він уже на краю

Може ти помреш сьогодні
Та врятував його життя
В тебе вже руки холодні
В тебе нема вороття

Олена Глущук

*****
Хай ця історія пишеться не про мене
Хай ці ноги топчуть не мої стежки
Зносить голову не мою вітром шаленим
Хай на кухні стоять не мною помиті чашки

Ставлю наголос між словами
Між буквами розставляю коми
Це життя було прожите не нами
Кожен день ми вертались не до своєї доми

Життями інших жили до сьогодні
Втрачали кров і ковтали пил
Віддай прикраси модні
Випльовуй те,що досі твій мозок пив

Відкриваючи двері ногами
Наступай не на руки людей
Там раніше своїми рогами
Закривавили сотні ночей

Вибір перший залишив ще шрами
Ми ж тепер не їмо свої дні
Нам дороги змінили дивани
Нам яскраві приснилися сни

Ти людина,ти здатен творити
Бери пензлі й малюй власний світ
Не дозволь своїм мріям зітліти
Порятуй потопаючий пліт

Олена Глущук

*****
Бажання жити переборює страх
в очах тремтять сльозинки болю
дивлюсь на тебе й відчуваю – їде дах
сьогодні,як ніколи проклинаю долю

За перехрестям починається нове життя
та ми й старе не встигли ще прожити
Несе усіх нас в вічне забуття
ми в’янемо, як в’януть квіти

Хай дотик розбудить від довгого сну
Зітре із пам’яті відбиток ночі,
Забути той день, забути пітьму
Щоб знов, як колись, горіли очі

Олена Глущук