15.08.2011 1 коментар 0 1188 Переглядів

Куди подіти свою злість

[singlepic id=258 w=300 h=229 float=left] У сучасному навколишньому середовищі існує велика кількість подразників – їх щільність і активність перевищує усі можливі межі. Людина змушена реагувати на середовище і захищати свій простір від вторгнення, тому негативні емоції неминучі.

Найбільш яскравою та найсильнішою з таких емоцій є злість. Вона може приймати різні форми залежно від виховання, статі і віку, але сама арифметична сума залишається незмінною, такі закони психології і самої природи: більше подразників – більше злості. Давайте пошукаємо вирішення проблеми злості з практичного боку і знайдемо безпечні форми її виходу.

У психології емоція злості відноситься до станів афекту, іншими словами: саме переживання цього почуття є зміненим станом свідомості. Людина, яка злиться занурена в це почуття всією свідомістю і навіть тілом. З одного боку злість непродуктивна і забирає багато душевних і фізичних сил, але з іншого є частиною механізму цивілізації.

Злість в якості складової частини входить в поняття «агресія» – саме цей стан дозволяє людству розвиватися і протистояти загрозам. Іншими словами, заперечувати сам факт злості або його ігнорувати просто не можна. Якими б благими і духовними не були наші переконання – злитися все одно доведеться.

Злості потрібно просто давати своєчасний вихід. У психології з цього приводу існують різні думки, і якогось одного універсального методу немає. Але якщо підсумувати загальні рекомендації, то можна виділити головні способи виплеснути злість без зайвих наслідків. У першу чергу це спорт у всіх проявах і видах.

Також психологи радять, як це не дивно заняття мистецтвом (читання, малювання, танці, написання пісень і т.п.) – негативна енергія злості, таким чином, знаходить вихід у творах, навіть за відсутності художньої цінності – головне сам процес.

І останнім універсальним виходом для почуття злості є секс, але тут обережніше, причини, сподіваюся, зрозумілі. Головне, чого варто уникати, на думку фахівців, це алкоголь – тут навіть пояснювати багато не треба – можна такого «натворити», що наслідки записуватимуть у пару томів кримінальної справи.

Звичайно, всі експертні рекомендації психологів залишаються лише рекомендаціями – кожна людина індивідуальна і саме життя часом ставить такі загадки, що готових рішень не існує апріорі.

Головний висновок полягає в тому, що почуття злості стоїть не стільки стримувати, скільки направляти в мирне русло. І, звичайно, намагатися не зривати злість на близьких людях. Хронічне стримування почуття злості призводить до зміни властивостей особистості, і звичайно не в кращу сторону. Людина стає схожою на заряджену гвинтівку, готову вистрелити в найнесподіваніший момент. І «спустити курок» може самий дріб’язковий і невинний привід.

Наприкінці цього невеличкого дослідження злості не можу не згадати ще один поширений останнім часом спосіб виплеснути злість – це інтернет у всьому його різноманітті: з невмотивовано злісними коментарями під журналістськими матеріалами, з триповерховим матом в коментах Живого Журналу, їдкими постами на форумах і т.п . В інтернеті велика спокуса анонімності та безкарності – але ж все може повернутися сторицею, особливо злість.

Відео-десерт, як все-таки зриваються люди на роботі:

[youtube]zn5ci099cFc[/youtube]

Ваш Олександр Дадак

Вам може сподобатися

1 Коментар

  1. [...] В заключение маленького исследования злости не могу не вспомнить еще один распространенный в последнее время способ сорвать злость – это интернет во всем его многообразии: с немотивированно злобными комментариями под журналистскими материалами, с трехэтажным матом в комментах Живого Журнала, едкими постами на форумах и т.п. В интернете велик соблазн анонимности и безнаказанности – но ведь все может вернуться сторицей, особенно злость. Эту статью на украинском языке вы можете прочитать здесь [...]

Залишити коментар