Психологічні розлади – синдром Бога

Теоманія – віра в те, що я – Бог.
Синдром Бога – це один із поширених психологічних розладів. Він дуже відомий в сфері езотериків. На початковому етапі – це ні що інше, як манія величі.

У людини з таким синдромом формується завищена оцінка своїх можливостей. Часто спостерігається відхід від натуралізму. Якщо хворому ввижається, що він Бог, біс, ангел або дракон, але реально обґрунтувати своє рішення він не може, то значить хворий у критичній ситуації і йому потрібна термінова госпіталізація. Але не завжди такі чудики потрапляють туди, де їм би допомогли…

І ось вона, найперша пастка. Це пастка з природних обмежень. У зв’язку з архізавищеною самооцінкою, підсвідомість людини з синдромом Бога неминуче штовхає її на перший крок. Ось тільки в якому напрямку буде цей крок? Який досвід набувається? Яка користь буде в подальшому від цього досвіду? Чи не зажене цей перший крок людину в глухий кут? Зазвичай такі люди не розуміють цього.

Психологи відзначають, перше, у що хоче вірити особа, це в існування всіх своїх фантазій, начебто він творець світу і хранитель істини. Побажавши стати Богом у плоті, насправді ж людина стає всього лише жалюгідним інтрігантом. Всі наші проблеми – породження теоманіакальной фантазії.

У 21 столітті «підчепити» синдром Бога може кожен з нас. Нам здається, що ми всесильні, варто тільки нам почати заробляти трохи більше, ніж раніше. Самооцінка злітає до небес, наче ми створюємо свій індивідуальний Олімп по персональному спецпроекту.

Коротше кажучи, ми частенько відкидаємо все людське, живе, що є в кожному з нас, ніби впевнені, що можна бути іншими. Ця установка – пряма дорога до відчуження. Людина прагне перекроїти світ, керуючись виключно своїми фантазіями, тим самим занурюючись в ілюзію під назвою Богоподібність.

Сто років тому синдром Бога був ні чим іншим, як екзотичним психозом. Вперше теоманія була описана психоаналітиком Ернестом Джонсом. Як було описано раніше, симптоми цього психологічного розладу дуже прості: манія величі в загостреній, яскраво вираженій формі, непереборне бажання керувати долями людей, скутість в поведінці і замкнутість (людина, в даному випадку не бажає розповідати про себе взагалі нічого), або ж навпаки, бажання бути в центрі всього і вся.

Люди, які страждають комплексом Бога схильні до придбання псевдонімів. Вони ретельно ховаються за ними, приховуючи свою справжню сутність. Причина всього цього проста і по-дитячому банальна. Вони думають, що інформація про них є джерелом найцінніших знань, за якими, безсумнівно, полює увесь світ.

Найвідомішою людиною, яка страждає синдромом Бога є корейський лідер Кім Чен Ір. Цю людину навряд чи можна побачити в суспільстві. Але, незважаючи на свою замкнутість, він розвішує портрети зі своїм зображенням по всій країні!

Зараз його портрети прирівняли до державної символіки, за псування яких тебе можуть ув’язнити на достатньо тривалий термін. Ось вам і людина з синдромом Бога…

На бесіді з психіатром:
Психіатр:
– Розкажіть про себе.
Пацієнт:
– З чого почати, лікарю?
Психіатр:
– З початку.
Пацієнт:
– Так от, спочатку Я створив землю…