Синдром Пітера Пена або дорослі діти
20.01.2013 Коментарів 0 1130 Переглядів

Синдром Пітера Пена або дорослі діти

Робін Уільямс у ролі Пітера Пена, фільм "Капітан Крюк" 1991р.Чи думав шотландський драматург Джеймс Баррі, який написав казку про хлопчика Пітера Пена на самому початку 20-го століття, що до кінця того ж сторіччя його шедевр не тільки витримає кілька екранізацій, але і стане синдромом психології людських душ?! Напевно, навіть не здогадувався. Між тим, така психологічна особливість як синдром Пітера Пена, хлопчика, що вперто не бажає дорослішати, придбана сьогодні безліччю людей. Офіційно про неї говорять вже близько двох десятків років.

Такі люди зовсім не хворі, вони просто злегка застрягли в дитинстві. Варто сказати, що синдромом в практично однаковій мірі страждають представники обох статей. Розпізнати їх досить просто. Наприклад, видають Пітерів Пенів, які загралися помітні, яскраві, непересічні речі, велика кількість елементів підліткового гардеробу, прагнення поєднувати між собою кольори, що абсолютно не пасують один до одного, дівочі і хлопчачі зачіски.

Дитяча пристрасть до іграшок переноситься у доросле життя. Такі люди купують для себе збірні моделі кораблів-літаків-автомобілів і до знемоги весь вільний час їх клеять-збирають. Вони можуть запросто запустити повітряного змія, зібрати колекцію ляльок, накупити купу дрібничок-прикрас, які більше підійшли б дівчаткам років п’яти і так далі. При цьому, абсолютно всі дорослі Пітер Пени глибоко переконані – що дитячість і безпосередність це чудово, а ось пора дорослішання – час для нудьги.

Чому люди не хочуть дорослішати. «Проблеми» дорослого життя

Все досить просто. З раннього віку практично всіх вчать непохитної з точки зору батьків істини: хочеш бути великим – приготуйся відповідати за свої вчинки. Багато хто справляється з цією соціальною роллю цілком вдало ще в юнацтві. Тільки от дорослі діти дико бояться відповідальності. Вони намагаються усіма правдами і неправдами, відтягти момент прийняття рішення. Пускаючи все на самоплив, вони сподіваються, що обійдеться, налагодиться, якось буде і так далі. У деяких ситуаціях це, безперечно, допомагає. Однак постійно жити за такою схемою – не найкраща зі звичок.

Багато людей з близького оточення заздрять страждаючим синдромом «вічного хлопчика». Адже не кожен може дозволити собі з дитячою безпосередністю виплескувати свої емоції, причому, не тільки позитивні. Такі люди часто ведуть політику страуса, ховаючись від проблем та негараздів. Вони дуже залежні від батьків і їх думки. При цьому дозволяють собі вередувати, незважаючи на пристойний вік. Якщо все ж довго не виходити з цього ілюзорного світу, можна в ньому застрягти.

Як подорослішати

Напевно, краще запитати: чи треба таким людям дорослішати? Складно відповісти на це питання однозначно. Адже дуже часто синдром Пітера Пена не проявляється в чистому вигляді. Якщо він протікає дозовано або час від часу, то в цьому немає великої проблеми. Що ж робити тим, хто почав усвідомлювати якусь безглуздість і складність свого придуманого ставлення до дійсності.

Лікарі від психології радять спробувати поєднати дві сутності в одну: себе дитину і себе дорослого. Дитина буде відповідати за гарні емоції, щирість, чистоту думок і вчинків. Дорослому буде доручене забезпечення безпеки і благополуччя дитини. Він буде працювати і заробляти, забезпечувати побутовий комфорт, щоб друга сутність – сутність дитини почувала себе захищено, не зачерствіла і надихала на щось нове. На те, чого раніше сутність дитини, будучи на самоті так боялася. Зробити це набагато складніше, ніж просто написати чергову пораду. Однак є заради кого старатися – своє внутрішнє я цілком гідне краплі здорового егоїзму.

Ще одним чудовим варіантом буде – закохатися (якщо ви досі самотні). Саме справжня любов може змусити людину вирости, робити щось не лише заради себе, відчувати відповідальність не тільки за себе і почати будувати плани і ставити цілі на майбутнє.

Може хтось уже стикався із синдромом Пітера Пена і на власному досвіді може розповісти, як його позбутися, чи хоча б приглушити. Якщо маєте що сказати, ласкаво прошу у коментарі до цієї статті.

 

*****

Потрібно сказати, що відпочинок в карпатах люблять усі, головне правильно його організувати. Адже після вдалого відпочинку, працюється вдвічі продуктивніше.

Вам може сподобатися

Коментарів 0

Ще немає коментарів!

Ваш коментар може бути першим comment this post!