Принциповість чи безпринципність, що краще?
10.02.2013 1 коментар 2322 Переглядів

Принциповість чи безпринципність, що краще?

Що краще: бути принциповим чи безпринципним?Знову ми беремось розглядати людські принципи, які уже згадувались у попередній замітці. Взагалі то дана стаття мала бути частиною попередньої, але через досить великий розмір, вирішив її відокремити.

Багато хто задається питанням: що краще, бути принциповим чи бути безпринципним? Постараємось розібрати кожне із понять, дізнатися їх плюси та мінуси та врешті визначити, яким саме треба бути.

Отож, із попередньої статті нам уже відомо, що принциповість – це своєрідний стержень характеру, набір правил та переконань, від яких людина старається не відступати. Безпринципність – логічно припустити, що ця якість абсолютно протилежна принциповості, а відповідно описується як відсутність та зневага до будь-яких переконань.

Точиться безліч дискусій на рахунок того, яким краще бути принциповим чи безпринципним. Як у однієї так і у іншої якості людини є свої плюси і мінуси і дуже важливо знайти золоту середину, на якій вдасться балансувати одночасно показуючи свою моральну стійкість і можливість бути гнучким в певних ситуаціях.

Хтось стверджує, що бути принциповим краще, але погляньте, що несе із собою ця характерна особливість. Принциповість це добре чи погано? Давайте поглянемо.

Позитивні сторони принциповості:

  1. Принципи людини не потребують пояснень, вони просто є. От людина хоче в певній ситуації поступати саме так, а не інакше і все – це її принцип, яким вона керується в житті.
  2. Принциповість показує, що людина чогось варта, сильна морально, стійка. Обставини можуть частенько змінюватися, а от принципи – майже ніколи.
  3. Люди, які мають власні переконання не так часто сумніваються в собі. От вони знають, що поступили згідно своїх принципів – значить вони поступили правильно.
  4. З точки зору суспільства принципові люди надійні. Якщо наш друг дуже принциповий, то ми можемо бути впевнені, що він вчинить саме так як сказав, а не змінить свою думку в останній момент (прогнеться).
  5. Принциповість у багатьох людей асоціюється із порядністю, тому в очах таких людей ви матимете хорошу репутацію та користуватися повагою.

Негативні сторони принциповості:

  1. Частенько люди стають рабами своїх принципів. Деколи складаються ситуації, коли потрібно бути гнучким, тобто йти всупереч своїм моральним правилам. В таких випадках ви зв’язані по руках і ногах, бо якщо відступите від своїх принципів – стаєте безпринципним, а не відступите – втратите важелі керування ситуацією.
  2. Принципові люди часто люблять нав’язувати свої переконання іншим. Деколи принциповість настільки заповнює людину, що та стає просто нестерпною.
  3. Надійність принципових людей іноді перетворюється в передбачуваність, що в свою чергу є не дуже добре. Люди з близького оточення можуть скористатися цією якістю у своїх корисних цілях.
  4. Хтось вважає принциповість небажанням думати. Мовляв, навіщо нам напружувати мізки, коли маємо принципи, от ними і будемо керуватися. І в деякій мірі з цим твердженням можна погодитися.
  5. Принципові люди вважаються також безкомпромісними, тому частенько з ними важко мати справу, навіть просто спілкуватися буває доволі непросто.

Стосовно безпринципних людей, то тут відразу варто розмежувати поняття непринциповості та безпринципності. Перше – це саме відсутність переконань як таких, друге – зневага до чужих та загальносуспільних переконань задля власної вигоди.

Примітка: До загальносуспільних принципів можна віднести, наприклад, милосердне ставлення до хворих. А чиновник, який ініціює знищення лікарні, потрібної для міста, у своїх інтересах цілком можна назвати безпринципним.

Чи зручно бути безпринципним? Ще й як зручно! Нічого крім своєї шкури не цікавить, живеш, як у фортеці і нічого тебе не обходить. Але, як не дивно, і у цієї якості є свої позитивні сторони.

Позитивні сторони безпринципності:

  1. Людина без принципів є більш вільна у власних вчинках, більш гнучка, вміє краще пристосовуватись у різних ситуаціях.
  2. Якщо уже я написав у принциповості в якості мінусу – небажання думати, то виходить, що безпринципність – це чудова нагоду обмізковувати кожну ситуацію знову і знову.
  3. Безпринципні люди доволі прості як у спілкуванні, так і у вчинках. З ними легко і невимушено, але так само невимушено вони можуть вами знехтувати коли треба.

Негативні сторони безпринципності:

  1. Часто цю особливість характеру асоціюють із непорядністю, бо такі люди можуть заради власної вигоди доставити купу неприємностей і страждань оточуючим і близьким.
  2. Безпринципна людина не має власної думки. Сьогодні вона може говорити одне, завтра – інше. Діяти сьогодні по-одному, завтра – по-іншому.
  3. Безпринципність небезпечна своєю непередбачуваністю та ненадійністю. Ніколи не знаєш чого чекати від такої людини і як вона поведе себе у різних ситуаціях.

Як бачимо, і одне і друге поняття володіють своїм набором позитиву і негативу, тому якщо приймати лише одну зі сторін, бути або принциповим або безпринципним, то потрібно враховувати усі мінуси, які ця сторона із собою принесе.

Виходячи з цього, я вважаю, що найкращим варіантом буде поєднання принципів із можливістю від них відмовлятися у тій чи іншій ситуації (йти на компроміси). Виходить така собі принципова безпринципність. Окрім того, у попередній статті уже згадувалося, що у певних ситуаціях принципами можна і потрібно нехтувати. Принципи – то добре, але почуття важливіші.

А що ви думаєте з цього приводу? І взагалі у вас є принципи? Які саме? Чи зручно вам жити із принципами?

 

Вам може сподобатися

1 Коментар

  1. Antirus
    Березень 19, 18:42 Відповісти
    Хмм... на таку тему важко роздумувати, з одного боку принципи з іншого почуття. Думаю варто ще поділити по професіях,віросповіданнях і т.д. Думаю ти розумієш що я маю на увазі.

Залишити коментар