08.06.2012 Коментарів: 5 0 2999 Переглядів

Меланхоліки – чи все так страшно?

Отже, меланхолік – якщо орієнтуватися на думку сучасної психології, це абсолютно особливий тип темпераменту, характеризувати його можна вразливістю, повільністю, чутливістю і, зрозуміло, частими змінами настрою. Частенько такі люди знаходяться в стані, коли здається, що вони ось-ось будуть плакати. Для них самих же це – звичайний, нормальний стан.

Важливо відзначити, що сам термін «меланхолія» придумала зовсім не сучасна наука, всупереч загальнопоширеним думкам. Застосовували його ще древні греки. А взагалі, в дослівному перекладі з іноземної мови, сам термін «меланхолія» буде переводитися не інакше, як «чорна жовч». Гучна назва, чи не правда?

Ще Гіппократ писав не тільки про такі типи характеру, як сангвінік або ж флегматик, але ще й про меланхоліків. Чим обумовлюється їх поведінка? В крові є абсолютно особлива субстанція – така собі «чорна жовч». Саме вона і перетворює людину на фізично слабку, тривожну, непрактичну і дуже похмуру істоту.

Схильні меланхоліки так само до хворобливої збудливості. Саме вона, у підсумку, буде змінена цілковитою апатією по відношенню до всього зовнішнього світу. Що й говорити, ось такий у цих людей темперамент.

Не варто забувати, що ще з часів глибокої давнини було відомо, що саме серед меланхоліків поширені люди з неординарними здібностями. Це генії, видатні діячі мистецтва і науки.

У чому ж причина? На відміну від такого типу характеру як, наприклад, холерик, розумові процеси у меланхоліків будуть відрізнятися повільністю – саме це дозволяє їм якомога краще розбиратися в тих питаннях, які їх цікавлять, відчувати всю їх глибину і просто доводити «до кінця» розпочату справу . Втім, є одна гарна якість у меланхоліка – по своїй натурі, це дуже добра людина. І через власну зовнішню замкнутість вони не можуть бути нецікаві. Люди ці, навпаки, просто джерело знань та ідей.

Взагалі, неприступність і замкнутість входить в характер цих людей з однієї простої причини – вони постійно і важко переживають одну проблему – «Я не такий як всі!». І тільки.

Якщо ваша близька людина або ж ви маєте подібний тип темпераменту … Що ж, є два варіанти розвитку подій – або ж ви нічого не робите, або ж ви постійно працюєте над собою. Втім, і стати такими «як всі» – це так само не вихід. Використовуйте власні сильні сторони і робіть слабкі сильнішими – в такому випадку, все буде добре.

Пам’ятайте – меланхоліки нічим не гірші, ніж інші люди. У кожному з нас є родзинка, власні позитивні і негативні якості.

 

*****

Люди-меланхоліки частенько зустрічаються серед письменників, поетів та художників. Доречі, цікаві біографії останніх ви можете знайти тут: http://tvirua.com/b%D1%96ograf%D1%96%D1%97-ros%D1%96jskix-xudozhnik%D1%96v Їх розум працює по-іншому і нам цього не дано зрозуміти.

Вам може сподобатися

Коментарів 5

  1. [...] Помните – меланхолики ничем не хуже, чем другие люди. В каждом из нас есть изюминка, собственные положительные и отрицательные качества. Эту статью на украинском языке вы можете прочесть здесь [...]
  2. [...] Меланхолік, втім, досить вигідно відрізняється від флегматика – останній частенько взагалі не вміє спілкуватися. Навіть у домашніх умовах. Але ж і конфлікти він, при цьому, ніколи не провокує. Відрізняється флегматик старанністю, сумлінністю й відповідальністю. Після того, як він візьметься за якусь справу, він неодмінно доб’ється високих результатів в ній. [...]
  3. Олег
    Липень 31, 00:33 Відповісти
    Я меланхолік, але мені не хочеться плакати. Це тільки стереотипи. Знаю багато меланхоліків - нормальні люди. Особливістю характеру є висока збудженість і замкненість. Для порівняння холерики також збудженні, але вони відкриті. І не обов"язково холерик має кричати чи злитися, як багато хто звик думати. Така модель тлумачення не зовсім правильна, є трохи точніша.

Залишити коментар