Про людські принципи, принциповість та безпринципність
08.02.2013 Коментарів 0 4644 Переглядів

Про людські принципи, принциповість та безпринципність

Людські принципи часто стають тягаремПропоную сьогодні торкнутися доволі цікавої теми пов’язаної із принципами людини. Більшість людей у світі мають свої принципи, погляди та переконання. Їх прийнято називати принциповими – тобто такими, які нізащо не підуть наперекір власним моральним правилам. Ті ж, хто абсолютно нічим не керується в житті і діє як йому заманеться, не маючи власних і не зважаючи на чужі принципи, зазвичай, називають безпринципними.

У цій статті постараємось розібрати кожне з цих понять, зрозуміти чому і як з’являються принципи, чому вони нас вчать, чи змінюються принципи із віком, чи можна поступатися принципами і якщо так, то заради чого.

Що таке принципи

Якщо поглянути у будь-який старий словник, то таке слово як принциповість там описується як позитивна якість людини. Принциповість – це прагнення слідувати своїм переконанням, принципам.

Принципи – це своєрідні умовні (не обов’язкові) правила чи переконання, які людина створює для себе сама, вважаючи їх морально правильними, і яким вона підкоряється впродовж певного (зазвичай невизначеного) періоду часу або все життя. Людина вчиняє згідно своїх принципів та установок, бо вважає їх єдино правильними – такими, що їй більше всього імпонують.

Принцип – саме слово – походить від латинського кореня, який означає «початок». Тобто принципом можна вважати деяке початкове, основне переконання. Адже є ще звички, є просто рефлекси і вихованість. Наприклад, вітання при вході – звичка до ввічливості, прагнення не спізнюватися – пунктуальність, теж свого роду звичка, але ніяк не життєвий принцип.

Принцип це, перш за все, переконання морального плану. І таких переконань в житті небагато, але вони, як кити тримають на собі всі інші моральні засади.

Принцип – це абсолют. Зараз модно говорити, що все в світі відносне, що нічого абсолютного немає. На жаль, це сумне віяння нашого часу.

Ось, наприклад, честь для офіцера ще 100 років тому була абсолютом. Він беріг її понад усе, і ніщо не могло компенсувати чи очистити зганьблену честь. Не завжди ця честь розумілася правильно, не завжди вчинки керовані нею були розумні, а про думки, щоб продати свою честь тоді навіть мови бути не могло.

Безпринципність – відсутність у людини будь-яких принципів, схильність вчиняти не так як це зазвичай прийнято у суспільстві. У такого поняття існує безліч синонімів, серед яких фігурують безхребетність, конформізм, безвольність та опортунізм. Безпринципна людина з часом може перетворитися на підлабузника, безхребетного черв’яка, який не може постояти ні за себе, ні за близьких, причому відстояти інтереси не обов’язково кулаками, а хоча б словом. Така людина не має власних твердих переконань і тому, щоб не виділятися серед інших ці переконання собі вигадує, але в жодному разі їх не дотримується.

Як з’являються принципи і чому вони нас вчать

Звідки ж ці принципи беруться. Звідки бралося в молодому дворянині поняття про честь? Це поняття в ньому виховувалося. Природно будь-який принцип, якого притримується людина або виховується і прищеплюється з дитинства або виникає в результаті життєвого досвіду.

Принципи бувають надзвичайно різними. Так починаючи від звичайних: ніколи не дзвонити (писати) першим, не їсти м’яса чи не пити кави, користуватися речами тільки одного і того ж виробника і інші; до доволі незвичних і радикальних: наприклад, у мусульман прийнято мстити за смерть свого родича, канібали в Африці вчать діточок принципово не їсти свої одноплемінників, а ласувати лише ворогами. Тобто принцип може бути, як обмеженням (честь у офіцера, апетит у канібала), так і спонукати до дій (кровна помста у мусульман).

Чому ж тоді можуть навчити принципи, якщо вони можуть бути настільки різноманітними? Що тоді об’єднує їх в одне поняття?

Все доволі просто: честь заставляє офіцера діяти не завжди в своїх інтересах, мусульманин, готовий помститися, так само робить це заради вищої цілі, бо він вірить, що це правильно (звичайно, з точки зору безпеки інших людей це не дуже добре) . Як один так й інший багато чим жертвує заради своїх принципів, обидва готові віддати життя за свої переконання. Так, приклад, трохи радикальний, та якщо маєте кращі, прошу їх навести у коментарях до статті.

Частенько принципові люди готові відмовитися від зручного крісла в офісі, та смачного бутерброда заради ідеї, хоча в наш час це дуже рідкісне явище. Наші принципи, зазвичай, більш приземлені, і стосуються їжі, одягу, стосунків та людей.

Чи можуть принципи змінюватися з віком?

Відповідь на це питання одна – беззаперечно можуть. Більше того, вони мають змінюватися, адже неможливо притримуватися одних і тих же переконань будучи підлітком і дорослою людиною.

Зміна принципів зазвичай відбувається через три основні причини:

1. Переоцінка цінностей.
2. Дорослішання людини, як вікове так і розумове.
3. Під впливом інших людей, чий життєвий стержень (переконання) виявився більш вагомим.

Взагалі підліткам властивий максималізм, тому тут часто примхи і принципи переплітаються між собою. Відмова від таких міркувань відбудеться сама по собі, з віком. На різних етапах життя нам допомагають різні принципи. Одні з них залишаються, від інших ми відмовляємося через їх можливу непрактичність.

Питання принциповості та безпринципності є дуже цікавим і головне у цьому знайти золоту середину. Неможливо мати купу принципів і постійно ним слідувати, бо в такому разі настане час коли ніхто із ваших друзів та рідні не захоче із ними миритися і ви залишитеся самотні. В той же час, не можна бути «безхребетним» і пливти по течії життя, б’ючись об береги, і не роблячи для себе жодних висновків.

Зазвичай, принциповість людини апріорі передбачає її безкомпромісність. Вона не готова відступити від своїх правил навіть коли це стосується дорогих їй людей. Це однозначно неправильно! Звичайно, в житті трапляються різні ситуації, та якщо не нехтувати власними принципами заради друзів та дорогих людей, то навіщо тоді такі принципи потрібні. Це виходить те ж саме, що на всіх наплювати і бути безпринципним.

Пам’ятайте, що які б у вас не були принципи, розпоряджайтесь ними розумно. Вони не повинні ображати, шкодити чи надокучати ні вам, ні оточуючим. Будьте готовими поступатися, йти на компроміс, нехтувати власними принципами, особливо заради близьких людей.

 

Вам може сподобатися

Коментарів 0

Ще немає коментарів!

Ваш коментар може бути першим comment this post!