Віртуальна реальність та залежність від неї.

Інтернет, відпусти мене!
Сьогодні Інтернет – це звичне явище, яким нікого не здивуєш! Кожна людина в тій чи іншій мірі має до нього відношення! З одного боку, це – маса можливостей, але є й інша сторона, яка виглядає не настільки приємно!

Зіграємо?

Саме так, мова йде, зокрема, про ігри, які викликають залежність! Як не сумно, дуже багато молодих людей у віці від 12 і до 30 «сидять на голці» ігор. Віртуальна реальність гри дозволяє втілити в «життя» найчарівніші задуми, здобути перемогу над злісними монстрами, врятувати Америку від терористів, або самому стати ним. У грі ми всі герої, чого в житті домогтися складно – потрібно докласти масу зусиль, а у грі все просто – клікай мишею – і ти герой!
Така реальність необ’єктивна, вона змінює свідомість і в звичайному житті, яке відразу стає чорно-біле і нецікаве!
Уже давно психологи думають про те, як боротися з такою залежністю, але однозначних відповідей поки немає. Головна роль відводиться, звичайно ж, батькам, які повинні перешкоджати зануренню своїх дітей у віртуальну реальність!

Мене зловила соціальна мережа

Соціальні мережі можна по праву назвати наркотиком – не помилимось. Мільйони людей сидять в них і не можуть вийти. Це також своя віртуальна реальність, яка видозмінює свідомість і викликає залежність! А як же інакше – коли тут створюється відчуття успішності, у про файлі стільки друзів, найкращі фото – наче увесь світ захоплюється вами. Всі сили і весь час йде на благоустрій власної сторінки, а як же життя. Коли заводити справжніх друзів, коли спілкуватися з ними не за допомогою клавіатури, а вживу?Коли ми будемо знати, хто є справжній друг, а не просто бот, тоді все стане на свої місця, і соціальні мережі не знадобляться. А поки, за часів офісів, людині не залишається часу на справжнє життя, доводиться задовольнятися віртуальним.

Познайомимось?

Звичайно, віртуальні знайомства когось зробили щасливим, когось дуже потішили, а хтось постраждав та розчарувався. Потрапивши у віртуальну реальність любові, здається, що всі й справді такі як на фото, так само зацікавлені у спілкуванні. Найчастіше люди знайомляться в Інтернеті не тому, що шукають другу половинку, а тому, що їм подобається сам процес, і це залежність! У Мережі тепер можна навіть одружитися і народити дітей, віртуальних звичайно. Начебто життя налагоджується, от тільки чому ж тоді так сумно і самотньо вечорами, і не гріє та віртуальна любов?

Форумчани

Форуми – це ще одні поглиначі часу, які викликають залежність. Скільки потрібно всього зробити: підібрати аватар, нік, відповісти на усі поставлені питання. Віртуальна реальність підказує: ваша думка справді цікава, до того ж ви набираєте бали і можливість (…) – самі вставте, яку. Іноді форуми можуть бути корисні, головне знати міру, це і є головні ліки від залежності!

На думку психологів

Психологи притримуються думки, що тільки люди, невпевнені у собі і своїх силах, прагнуть створити власний світ, в якому все вдало, все виходить, начальник не кричить, а дружина не дорікає. Віртуальна реальність затягує, і стає незрозуміло, якщо тут добре, навіщо йти туди, де гірше… І все – людини вже немає, на тлі залежності розвиваються психологічні розлади, псується зір, постава. Цим все сказано. Реальність може бути оманливою, особливо якщо вона віртуальна. І залежність від неї не менш страшна, ніж наркотична або алкогольна. Це теж чума – тільки 21 століття!

Боротися, не дивлячись ні на що

У будь-якому випадку, рано чи пізно доводиться виходити у справжнє життя, залишивши віртуальних друзів і коханців в Інтернеті, тоді починає приходити розуміння того, що віртуальність та ілюзія – синоніми. Настає час роботи над собою. Невипадково існують способи лікування – віртуальна залежність офіційно визнана захворюванням!

Тож, бережіть себе і не хворійте … Інтернетом!

Ваш Олександр Дадак