28.11.2010 Коментарів 0 0 561 Переглядів

Як Наука Може Допомогти… ЗАКОХАТИСЯ

[singlepic id=84 w= h= float=center]

Немає нічого більш повноцінного та бажаного, ніж успішні любовні стосунки. Тим не менше, ми залишаємо наше любовне життя повністю на волю випадку. Можливо, нам більше не потрібно цього робити. Роберт Епштейн

Найкращим способом зацікавити студентів навчанням – дати їм практичний досвід, який викличе цікавість у предметі навчання. У курсі хімії, викладачі добиваються цього використовуючи пробірки та загадкові речовини у них. А в Університеті Каліфорнії, Сан Дієго, на такому предметі як, наука відносин, я пробуджував інтерес студентів вправляннями у…любові.

[singlepic id=82 w=150 h=235 float=left]Для початку, я запросив вісім студентів, які не знали один одного, вийти на середину аудиторії, де я навмання розбивав їй по-парам. Потім, я просив кожного з них оцінити, по шкалі від 1 до 10 балів, наскільки він чи вона, уподобає свого партнера(шу). Далі я просив пари зазирнути один одному, глибоко, в очі – цю вправу я назвав Погляд у Душу.

Студенти спочатку трішки хіхікали, але згодом, виконали прохання і поглянули в очі один одному. Через дві хвилини я знову попросив їх оцінити своїх партнерів. В результаті? Скромне 7% збільшення «взаємної любові» (тобто, збільшення оцінки партнера на 1 бал однією людиною в одній парі), 11% збільшення симпатії і надзвичайне 45% збільшення близькості до особи. Уся аудиторія у захваті аплодувала. Після того як я попросив усю групу попарно поглянути один одному у вічі протягом 2 хвилин, 89% студентів сказали, що вправа підвищує відчуття близькості до людини.

І це був тільки початок….

Контакт очі в очі

Близько 50 відсотків перших шлюбів, дві третини других та три четвертих третіх шлюбів в США розпадаються. Так багато практики! Люди зазнають невдачі, тому що вступають у серйозні стосунки, маючи малий досвід їх підтримки, і надто завищені очікування. Ми також схильні вибирати непідходящих партнерів, помилково вважаючи, що закохуємося просто тому, що відчуваємо фізичний потяг.

Цей набір факторів прирікає нас на невдачу: врешті-решт, часто протягом всього 18 місяців – туман пристрасті розсіюється, і ми починаємо бачити наших обранців «ясніше». Все частіше починаємо реагувати, кажучи «Хто ти?» або «Ти змінився(лась)». Після цього, ми можемо роками намагатися продовжувати жити разом, особливо якщо в сім’ї уже є діти. Але якщо ви почали відносини не з тою людиною, то за відсутності бажання для вирішення конфліктів та навіть простого спілкування, шанси, щось змінити в кращу сторону практично рівні нулю.

[singlepic id=83 w=180 h=240 float=right]Дивлячись, як протягом багатьох років, накопичується наукова література про стосунки і провівши деякі самостійні дослідження, я прийшов до висновку, що існує спосіб виправити таку низьку продуктивність романтичних відносин. Цей спосіб – застосування технології досліджень про стосунки на практиці, щоб навчити людей як їх використовувати.

Принаймні, 80 наукових досліджень допомагають виявити, як люди вчаться любити один одного. Вчення 1989 року, психологів Д. Джеймса з Університету Кларк, та його колег надихнуло мене на проведення такої вправи, як «Погляд у Душу». Дослідники показали, що взаємне споглядання в очі (не дивлячись при цьому на руки) призводить до швидкого збільшення таких почуттів як симпатія та любов до зовсім незнайомих людей. Взаємний погляд очі в очі схожий на пильний погляд, але з важливою відмінністю: для багатьох видів ссавців, пильний погляд це одночасно і ознака загрози. Якщо маєте сумніви щодо цього, спробуйте подивитися на когось пильно в метро у Нью-Йорку. У взаємному спогляданні, люди дають один одному своєрідний дозвіл дивитися, тобто вони в даний час є уразливими та відкритими один щодо одного, що є ключовим елементом цього емоційного зв’язку. Створюється уразливість, наприклад, коли люди, перебувають в зонах військових дій – буквально за лічені секунди між ними утворюються сильні емоційні зв’язки, і навіть у заручників деколи розвивається сильна прив’язаність до своїх викрадачів, цей феномен відомий під назвою Стокгольмський синдром.

Ознаки уразливості у тварини чи людини виливаються у те, що люди намагаються піклуватися, захищати, ставитися нейтрально до цього об’єкту, сподобати його собі чи навіть полюбити його або її. І як показали десятилітні дослідження в соціальній психології, коли людина почуває себе незахищеною, вона часто шукає навколо своєрідну підказку, бо не знає як саме інтерпретувати свої почуття. Тіло людини каже «я збуджене, але не знаю чому», а середовище пропонує відповідь тілу, «ти закоханий».

Частина статті з журналу Scientific American. Переклад – danc1r0k

Далі буде…

Вам може сподобатися

Коментарів 0

Ще немає коментарів!

Ваш коментар може бути першим comment this post!