А що ми сьогодні святкуємо?
28.03.2011 Коментарів: 4 688 Переглядів

А що ми сьогодні святкуємо?

Зовсім скоро всі будуть святкувати «день дурня», або «перше квітня». Я думаю на сторінках цього блогу незабаром з’явиться стаття про це свято, тому з радістю розповім про інші святкові дні які ми зазвичай відмічаємо.

Десь рік тому на просторах павутини, я читав цікаву статтю, про те, що наша держава – гордо стоїть на одному з чільних місць по кількості святкових і вихідних днів в році. Разом з нами веселяться такі мегарозвинені держави, як Бутан, Молдова, Бразилія, Індія, Росія. Найбільше мені подобається, коли свято припадає на неділю – вихідний переноситься на понеділок, а потім всі йдуть в суботу «відробляти»! – NO comments! Як ви думаєте ,який економічний ефект має те, що у нас вихідних днів ледь не більше ніж робочих?

Але мене, людину яка мало цікавиться економікою, більше турбує інший момент. Більшість молодих людей вже звикли кожного року готувати костюми для святкування Хелоуіну, купувати і тиждень ховати в шафі під шкарпетками м’яких ведмедиків і сердечка, які потім дарують на День Святого Валентина , або йти ввечері 25-го січня за двома по 0,7 на «Татьянін день». Звичайно, свято – це чудова і радісна подія для всіх, мені дуже приємно вітати моїх друзів і подруг, і самому отримувати привітання та подарунки. Але чи варто святкувати ці всі дні, дати яких не під силу запам’ятати навіть Чаку Норрісу?

Якщо ми заглибимось в історію деяких свят, то я впевнений, що більшості сучасних молодих людей не захочеться їх святкувати надалі. Як приклад: міжнародний жіночий день 8 березня. Цікаво, що цей «міжнародний» день відмічають лише в країнах колишнього СРСР та соцтабору: Азербайджані, Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Македонії, Молдові, Таджикистані, Туркменістані, Росії, Україні, а також в Монголії та В’єтнамі (компанія яскрава). Виникає питання, чому його не святкують в США? Адже саме в Нью-Йорку все почалося, коли текстильниці пройшли “маршем порожніх каструль” по Манхетену на початку весни 1857 року. А все тому, що саме Клара Цеткін запропонувала поставити на конференції якогось там року, питання про те, щоб жінки у всьому світі вибрали певний день, коли вони привертатимуть суспільну увагу до своїх вимог… Не хочу зараз описувати всю хронологію подій, скажу тільки,що саме Міжнародний Жіночий День 1917 року був тим спусковим гачком, що привів до Лютневої революції, яка в свою чергу привела до Жовтневого перевороту і виникнення СРСР. – Я щось не хочу святкувати цей день, а ви???

Масовий вплив західної культури привів до того, що ми почали святкувати Хелоуін! Мені взагалі не подобається ідея перевдягатися в представників «нечистої сили» і лякати перехожих на вулиці… Хелоуін – це ще День Всіх Святих , але чомусь у нас святкують тільки Хелоуін, але не святкують День Всіх Святих. Наша дурна манера перебирати в інших тільки погане призвела до того що всі з острахом чекають дня святого Андрея(Андрія). Невинні колись «збитки», коли хлопці робили дрібні пакості, щоб привернути увагу дівчини, перетворилися в справжню біду. Всю ніч на Андрея гримлять петарди, більше схожі на артилерію, навіки пропадають брами і хвіртки, а подекуди спалахують цілі пожежі! А чому б замість цього не влаштувати «вечорниці» і не поспілкуватися в дружній компанії хлопцям і дівчатам?

Найбільш привабливим в світлі вищесказаного виглядає свято, яке ми теж нещодавно почали відмічати – День Валентина. Як це романтично: день всіх закоханих! Ти робиш щось особливе для своєї половинки, даруєш квіти і таке інше. Але яким є це свято для тих, хто не зустрів ще свого кохання? Відповіддю є статистика самогубств на 14 лютого. День Валентина – це справжнє свято для підприємців, які продають квіти, сердечка, ведмедиків, цукерочки в червоних гарних коробочках в формі сердечка, «ангеликів» і інший непотріб. Я в цей день почуваю себе трішечки «лохом» , коли трачу купу грошей на все це, але ж попробуй не подарувати сердечка своїй дівчині!

Ще одне свіжоспечене свято української молоді – День Святого Патріка! …Тут просто поржемо…

Який з цього всього висновок? Перше – треба поцікавитись історією і визначитись, які дні варто святкувати, а які ні, щоб не виглядати жертвою стадного інстинкту. Наприклад, мені було би приємніше святкувати День матері з розмахом восьмого березня, не чути привітань на травневі свята або на масляницю, чути більше привітань на День незалежності,чути не «З новим щастям!», а «Веселого Різдва!» … А по друге – треба трошки подумати про завтра, а не тільки про сьогодні і замість постійного святкування і «бухання» зробити щось корисне.

Небайдужий до вас – Петро Мельник

Спеціально для Життєво необхідного блогу

Вам може сподобатися

Коментарів 4

  1. Владислав
    Березень 29, 18:57 Відповісти
    а я люблю свята :) в нас таке суспільство, що хоче нічого не робити, а тільки відпочивати і я з ним згодний :)
  2. тетяна
    Листопад 26, 19:33 Відповісти
    Олександр,я написала зимовий этюд.хотілося б почути вашу критику.можна його вам надіслати?
    • danc1r0k
      Листопад 27, 10:22 Відповісти
      Доброго дня, Тетяно. Так, звичайно можна, залюбки почитаю Ваш етюд. Надсилайте на е-мейл адресу, яка вказана в розділі меню сайту FEEDБЕК.

Залишити коментар