Гра всліпу.

[singlepic id=71 w= h= float=center]

В книзі “Гедель, Ешер, Бах: нескінченний золотий ланцюг” математик Дуглас Р. Хофстадтер описує гру, в яку грають двоє. Для неї не потрібні ні карти, ні шахмати, ні будь-які інші предмети. Тільки дві руки.

Обидва гравці одночасно показують на пальцях числа від 1 до 5.

Той гравець, який показав більше число, отримує стільки балів, скільки складає різниця між його числом і числом суперника.

Наприклад, якщо перший гравець показав 5, а другий – 3, то перший отримує 2 бали. Рахунок 2:0. Відразу стає зрозуміло, що потрібно постійно показувати 5, щоб виграти, але…є ще одне правило.

Якщо різниця між числами, які показують гравці, складає 1, то той, хто показав менше число отримує стільки балів, скільки складє сума обох чисел, показаних суперниками один одному. Наприклад, якщо один показує 5, а інший 4, останній отримає 9 балів.

Якщо обидва гравці показують однакове число, потрібно переграти. І так далі… Виграє той, хто першим набере 21 бал. Звичайно кому потрібен азарт, може грати на бажання, чи на гроші. Ця проста гра із правилами, які легко запам’ятовуються, і не потребує жодного інвентаря, насправді є досить тонкою і психологічною, оскільки постійно заставляє Вас думати про те, що інший гравець думає про те, про що думаєте Ви.

Як тільки Ви знаходите правильну стратегію, як тут же її доводиться змінювати, щоб знову заплутати суперника.

Бернар Вербер
Едмонд Уелс
“Енциклопедія відносного і абсолютного знання”